wordpress themes.

Просмотры: 88

Платникам єдиного податку – фізичним особам – про порядок застосування РРО

Відповідно до норм Податкового кодексу України (п. 296.10.) зовсім не застосовують реєстратори розрахункових операцій платники єдиного податку першої групи. А фізичним особам-підприємцям другої та третьої груп реєстратори не потрібні, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень. При цьому не має значення який вид діяльності здійснюють такі платки. У разі ж перевищення ними в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для них є обов’язковим починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Разом з тим інформуємо, що статтею 9 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) визначений перелік операцій у разі здійснення яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

Здійснюючи діяльність із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій слід дотримуватись вимог Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів i зборів України від 28.08.2013 № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок №417) та Закону № 265.

При цьому перед придбанням РРО необхідно пересвідчитися, що:

1) модель касового апарату включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФС України);

2) термін служби РРО ще не вичерпано;

3) граничний термін, після якого згідно з Державним реєстром РРО заборонено реєструвати зазначену модель РРО, не настав.

Якщо купується касовий апарат, що був у використанні, слід пересвідчитись, що його реєстрацію було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).

До здійснення реєстрації в органах ДФС суб’єкт господарювання повинен звернутись до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування такої касової техніки.

Порядком №417 визначено, що для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до податкового органу:

– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

– копію договору суб’єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

 

 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців

Частинами третьою та четвертою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, також зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток за місцем роботи, на якому вони працювали на час призову.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка. Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, ЄВ нараховується на фактично нараховану суму.

 

 

ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК: НЮАНСИ СПЛАТИ.

З 1 січня 2016 кардинально змінився об’єкт оподаткування транспортним податком. Тепер це легкові автомобілі не старше 5 років і середньоринкова вартість яких складає більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, ставка оподаткування не змінилася і складає, як і раніше,  25 000 гривень за кожне авто.

Кременчуцька податкова звертає увагу, що наразі в Україні  розповсюджена практика «продажу» автомобіля по генеральній довіреності. Передаючи у такий спосіб транспортний засіб, потрібно враховувати, що до внесення інформації до Реєстру про нового власника особа, яка передала авто по вказаній довіреності, буде продовжувати нести відповідальність  по сплаті транспортного податку.

Надходження за чотири місяці 2016року від платників Богодухівської ОДПІ транспортного податку становить –83,7 тис. грн.

 

 

 

ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАЛЬНОГО.

До основних змін,  внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 до Податкового кодексу України є запровадження з 01.03.2016  системи електронного адміністрування реалізації пального та  введення акцизної накладної, як обов’язкового електронного документу, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку (статті 232 та 231 Податкового кодексу України).

Зазначене сприятиме зменшенню обсягів тіньового обігу пального та, відповідно, збільшенню надходжень акцизного податку до бюджету, а також наближенню податкового законодавства України до законодавства ЄС (в країнах ЄС використовується система електронних адміністративних документів – EMCS).

Також передбачено обов’язкову реєстрацію як платників акцизного податку осіб, що провадять реалізацію пального, до початку здійснення такої реалізації. Для реєстрації платником податку необхідно подати заяву за формою J(F)1310301.

Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

У разі виникнення питань, пов’язаних із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального платники мають можливість звернутися за багатоканальним телефоном: 0-800-501-007.  Інформація  надається  щоденно у робочі дні з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хвилин.

 

 

Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в органах фіскальної служби.

Реєстрації підлягають реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) подають до органу фіскальної служби за місцем реєстрації такі документи: заяву про реєстрацію РРО; копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При цьому, заяву про реєстрацію РРО можна подати як в паперовому, та і в електронному вигляді.

Органом ДФС приймається рішення про можливість реєстрації РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО, а також видається суб’єкту господарювання відповідна довідка, яка дійсна протягом п’яти робочих днів.

Протягом цих днів суб’єкт господарювання забезпечує переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО).

Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу ДФС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО виданий ЦСО.

Після отримання належним чином оформлених документів орган ДФС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС.

Нагадаємо, порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417.

 

 

В РАЗІ НЕ ЗГОДИ З ВИСНОВКАМИ ПЕРЕВІРКИ ,МАЄТЕ ПРАВО НАПИСАТИ ЗАПЕРЕЧЕННЯ.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.
У разі виникнення спірних питань та надання заперечень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки, такі питання та заперечення можуть бути винесені на розгляд постійних комісій при відповідних контролюючих органах. При цьому не передбачено обов’язку контролюючого органу додатково залучати платника податку до участі і у роботі постійних комісій при відповідних контролюючих органах.
За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.
На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки.
Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.
Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Про порядок подання заперечень Державна фіскальна служба України нагадує у своєму листі від 25.04.2016 р. № 9296/6/99-99-14-03-03-15.

 

 

 

За порушення законодавства у сфері реалізації алкогольних та тютюнових виробів ліцензії підлягають анулюванню

Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.

Підставами для анулювання є:

– заява суб’єкта господарювання;

– рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

– несплата чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

– рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів), торгівлі без марок акцизного податку, переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

– продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

 

 

Особливості проведення розрахункових операцій підприємцями – єдинниками при роздрібній торгівлі пивом

Оскільки, пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.

Водночас, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

Однак, при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.3).

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв.

 

 

Для платників акцизного податку – нові можливості Електронного кабінету платника

Платники акцизного податку з реалізації пального мають можливість користуватися новим розділом електронного сервісу «Електронний кабінет платника», створеним у рамках функціонування Системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтепер, платники податків зможуть переглянути проведені операції у системі електронного адміністрування реалізації пального, а також перевірити поповнення та стан електронного рахунку у Реєстрі сум акцизного податку.

Також, у режимі онлайн функціонує Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального. Через особистий кабінет сервісу «Електронний кабінет платника» можна сформувати та направити запит для отримання Витягу з такого Реєстру, а також, у разі необхідності, надіслати заяву про реєстрацію платником акцизного податку з реалізації пального.

Головне управління ДФС у Миколаївській області нагадує, що на Миколаївщині фіскальною службою запроваджено онлайн-сервіс, який дозволяє громадянам при покупці алкогольних напоїв або сигарет, за допомогою Інтернету перевірити наявність у закладі торгівлі відповідних ліцензій.

 

 

Компенсація земельного податку, орендна плата за землю і ПДВ

Чи включається до бази оподаткування податком на додану вартість орендодавця сума отриманої від орендаря компенсації земельного податку та орендної плати за землю?

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Враховуючи вказані положення Кодексу, сплата орендодавцем земельного податку та отримання компенсації від орендаря за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, операція з отримання орендодавцем від орендаря компенсації з оплати земельного податку не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, якщо така оплата відшкодовується орендодавцю за окремим договором та не включається орендарем до складу орендної плати. Сума таких коштів оплачується орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю оплати земельного податку та не включається орендодавцем до бази оподаткування податком на додану вартість.

Щодо орендної плати за землю, то відповідно до статті 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Тобто орендна плата за землю – це компенсація отриманої (або яка буде отримана) послуги з оренди землі (плата за можливість користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі).

Отже, операція з надання земельної ділянки в оренду згідно з договором оренди землі для орендодавця є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в листі від 18.05.2016 р. N 10890/6/99-99-15-03-02-15.

 

 

Ставки екологічного податку у 2016 році

Законом України від 24.12.15 р. №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році, за:

1) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), що затверджені п.243.1- 243.3 ст.243 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на 26,71%, а за викиди двоокису вуглецю (п.243.4 ст.243 Кодексу) – на 26,92% (п. 59 розд. І Закону № 909);

2) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.245.1-245.2 ст.245 Кодексу) – на 26,72% (п.60 розд. І Закону №909);

3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (п.246.1-246.2 ст.246 Кодексу) – на 25,81-26,81% (п.61 розд. І Закону №909);

4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.247.1 ст.247 Кодексу) – на 26,7% (п.62 розд. І Закону № 909);

5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.248.1 ст. 248 Кодексу) – на 26,7% (п.63 розд. І Закону №909).

За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року ставки податку становлять 100% від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу (абз. четвертий п. 2 підрозд.5 розд. XX Кодексу).

Надходження за чотири місяці 2016року від платників Богодухівської ОДПІ екологічного податку становить –236,1 тис. грн.

 

 

27 травня оприлюднили порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо єдиного внеску

В «Офіційному віснику України» № 39 від 27.05.2016 р. оприлюднено прийнятий Міністерством фінансів України наказ від 11.04.16 р. № 441 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 441).

Наказом № 441 викладено в новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання звіту, передбачений Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);

– на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

– на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;

– надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.

Наказ №441 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 1 червня 2016 року.

В Наказі №441 передбачено, що якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то в поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати Звіт за поточний звітний період і в разі потреби окремо за попередній період (періоди).

Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до органу доходів і зборів за формою, що діяла із 1 травня 2015 року. Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

 

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.